Зів'яла зелень, запліснявілий хліб, розм'яклі огірки — і гроші, витрачені на них, ідуть у смітник. Причина здебільшого не в надмірних покупках, а в неправильному зберіганні. Ці 12 порад не потребують вакууматора чи дорогих контейнерів — лише розуміння того, як «живуть» продукти.
1. Знайте, де холодніше. Найтепліше місце в холодильнику — дверцята. У більшості сучасних моделей найхолодніша — нижня полиця над шухлядами для овочів. Тому молоко, яке за звичкою ставлять у дверцята, псується швидше, ніж мало б. Правильний розподіл такий: дверцята — соуси, напої, варення; верхні полиці — готові страви, сири; нижня полиця — сире м'ясо і риба (ще й тому, що їхній сік не капатиме на інші продукти); шухляди — овочі та фрукти.
2. Перевірте температуру. Оптимально +2…+4 °C у камері і −18 °C у морозилці. Регулятору з цифрами «1–7» вірити важко, тож покладіть звичайний термометр у склянку з водою на середню полицю і подивіться результат через добу.
3. Не забивайте полиці під зав'язку. Холодне повітря має циркулювати. У переповненому холодильнику продукти біля задньої стінки підмерзають, а спереду — теплішають.
4. Розділіть «газовиділювачів» і чутливих. Деякі плоди під час дозрівання виділяють етилен — газ, що прискорює дозрівання і псування сусідів. Це яблука, банани, груші, томати, авокадо, абрикоси. Чутливі до етилену — огірки, броколі, листова зелень, морква, ягоди, кабачки. Тримайте ці групи в різних шухлядах або пакетах.
Фішка навпаки: щоб тверде авокадо чи ківі швидше дозріли, покладіть їх у паперовий пакет разом із бананом.
5. Картоплю і цибулю — окремо. Обидва овочі люблять темряву і прохолоду, але разом псуються швидше: волога від картоплі провокує гниття цибулі, а цибуля прискорює проростання бульб.
6. Томати — не в холодильник. При температурі нижче +12 °C вони втрачають аромат і стають «ватними». Зберігайте їх при кімнатній температурі плодоніжкою донизу, а в холодильник кладіть лише розрізані.
7. Зелень — як букет. Підріжте стебла петрушки, кропу чи кінзи, поставте в склянку з водою і накрийте зверху пакетом. У холодильнику такий букет простоїть до двох тижнів. Виняток — базилік: він не любить холоду, тож його склянка стоїть на кухні.
8. Ягоди — в оцтову ванну. Замочіть полуницю чи лохину на 2–3 хвилини в розчині оцту з водою (1:3), промийте і ретельно висушіть на паперовому рушнику. Розчин знищує спори цвілі на поверхні, а присмаку оцту не залишається. Зберігайте ягоди в контейнері, вистеленому серветкою.
9. Морква — без бадилля. Зелень продовжує тягнути вологу з коренеплоду, і морква в'яне. Відріжте бадилля одразу після покупки.
10. Сир — у пергамент. Під плівкою затримується волога, і твердий сир швидше пліснявіє. Пергамент або вощена серветка дають йому «дихати». Для листового салату працює протилежне правило: паперовий рушник у контейнері вбирає зайву вологу, і листя довше залишається хрустким.
11. Хліб — у морозилку, а не в холодильник. При температурі холодильника хліб черствіє в кілька разів швидше, ніж при кімнатній: крохмаль у ньому кристалізується. Якщо не з'їсте буханець за 2–3 дні, поріжте його і заморозьте скибками — їх зручно діставати поштучно і підсмажувати в тостері.
12. Заморожуйте плоско і порціями. Фарш, супи, тушковані овочі розкладіть у пакети шаром 1–2 см і заморозьте горизонтально. Такі «пластини» займають мінімум місця, швидко розморожуються і не змушують розморожувати кілограм заради однієї порції. Підписуйте на пакеті дату маркером.
Ще один спосіб не викидати зайвого — розрізняти два формулювання. «Вжити до» стосується швидкопсувних продуктів: м'яса, риби, молочки. Після цієї дати їсти продукт не можна. «Найкраще спожити до» говорить про якість, а не про безпеку: макарони, крупи, печиво, консерви після цієї дати можуть трохи втратити смак чи текстуру, але за правильного зберігання і цілої упаковки залишаються їстівними.
І просте правило організації: нові покупки — назад, старі — вперед. На професійних кухнях його називають FIFO («першим прийшов — першим пішов»), і воно рятує від неприємних знахідок у глибині полиці.